Життя – це не проста річ

Життя – це не проста річ. І кожного дня, коли ми прокидаємося зранку, то всеціло розуміємо це.

   Хоч ми вважаємо себе вже дорослими, адже навчання в університеті набагато відповідальніше і серйозніше, ніж у школі, оскільки це підготовка до нашої майбутньої професії. Але в першу чергу ми є дітьми, ще беззахисними та вразливими, що ще тільки-тільки намагаються «встати на ноги». Та як би там не було, в нас є ті духовні наставники, які допомогли, допомагають й надалі будуть допомагати йти по тернистому шляху нашого буття, долаючи разом із нами будь-які перепони. Батьки. Це прекрасно…

   Було б прекрасно…, аби у кожного була можливість отримувати ту турботу від люблячих батьків на яку заслуговує кожна дитина.

  Уявіть-но собі, що дітки до 16 років потрапляють у дитячі будинки, і уявіть як важко тим вихователям, що працюють там із ними, приділити увагу кожному вихованцю. Іноді і в років 30 ми залежимо від своїх батьків, а тут, починаючи із 18 років (!) вони мають жити самостійно: готувати, прати, прибирати, платити за проживання і, якщо є така можливість, платити за навчання. Чи легко адаптуватися до дорослого життя таким чином? Я гадаю, що ні.

  Так само гадає і більшість наших небайдужих студентів, вирішивши хоч трохи принести радості у дні цих знедолених малюків.

16.12.2017 члени студентського самоврядування та всі бажаючі студенти відвідали дитячий будинок у Требухові, Броварський район, побавивши крихіток цікавими іграми та створивши із ними святкову композицію «Новорічна ялинка», яку ви можете переглянути саме зараз.Zhyttia  tse ne prosta rich2

Zhyttia  tse ne prosta rich1